У минулі вихідні, 23 травня 2009 р. Галицький Автомобільний Клуб провів перші в сезоні 2009 р. гірські перегони «ЛЬВІВСЬКИЙ СТАНДАРТ - 2009» на відомій усім з минулого року трасі «Климець» (довжина – 2900 м, перепад висот – 91м, середній ухил – 3,14%),  які, на жаль, мали статус національного

змагання, а не етапу Чемпіонату України, як у 2008-му році.
  Представник Організатора Сергій Єженков пояснив це дуже просто: в умовах фінансової кризи, коли усі потенційні спонсори лише розвели руками. Оргкомітет ніде не зміг знайти практично непомірного сьогодні внеску у ФАУ за проведення етапу Чемпіонату, при більш як скромних стартових внесках, які залишилися на рівні минулорічних, і складають від 600 до 800 грн. з кожного водія. На офіційний лист Комітету гірських гонок з проханням не збільшувати внески у ФАУ за проведення гірських перегонів на цей рік, як малобюджетних,  Дирекція Автомобільної Федерації України ніяк не відреагувала. Може й це стало основною причиною того, що глядачі побачили на трасі лише 7 автомобілів, на яких заявилось до участі всього 9    спортсменів. На старий Верецький перевал, що на Сколівщині, окрім львів’ян, приїхали лише представники найближчих сусідів – Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей, причому відбулося лише два залікові класи – А-2 (автомобілі з робочим об’ємом двигуна до 1600 куб.см.) та А-3 (автомобілі з робочим об’ємом двигуна до 2000 куб.см.).
  Погода у Львові в суботу зранку – холодно, злива, важкі дощові хмари – не сприяла масовому приїзду на трасу перегонів глядачів, зате на межі Львівської і Закарпатської областей увесь день світило сонечко, було тепло, а грізні на перший погляд хмари швидко розганяв сильний західний вітер, тому хвилювання спортсменів, у чиїх запасах не було належної дощової гуми, були безпідставними.
  Організатор передбачив по три ознайомчі, кваліфікаційні і залікові підйоми кожному заявленому водію, які і відбулися вчасно, у повному обсягу, швидко і компактно. Знаменно, що за усе змагання не відбулося жодної аварії автомобіля внаслідок покидання траси та інших неприємних інцидентів.
  Дуже цікава, складна і водночас безпечна траса перегонів була добре підготовлена, включаючи ремонт самого покриття та узбіч, обрізку дерев, розмітку дистанції, розташування постів спортивних патрулів та охоронців правопорядку тощо. На випадок аварій на старт прибули підрозділ МНС, реанімаційний зі Львова і транспортний з Сколе автомобілі швидкої медичної допомоги, евагуатор, два автомоділі ДПС ДАІ зі Львова. Трасу патрулювало понад 20 охоронців правопорядку Сколівського райвідділу внутрішніх справ, оснащених власним радіозв’язком; усі служби чітко виконували свої обов’язки, що дозволило уникнути будь-яких інцидентів.

 Усім їм вручені відповідні кубки рівноцінної вартості і за абсолютний залік. Прекрасно підготована «Самара» досвідченого львівянина Олексія Верланова, яка просто «стріляла»  на  тренуваннях, на цей раз підвела свого конструктора і водія поломкою коробки перемикання швидкостей, причому вже на першому заліковому підйомі. Цим відразу скористався Михайло Чорней з Вижниці, який на підготованій в «атель’є» Олександра Медведченка «вісімці» виграв у всіх конкурентів з класуу А-2.

  Другим був Шевченко Сергій на Опелі, а третім – дебютант перегонів Олександр Грабовецький на Шкоді Феліції. До речі, на цьому-ж автомобілі виступав і його молодший брат – також дебютант перегонів – Павло Грабовецький. Їх Шкода також напочатку підвела – «слабке місце» усіх автомобілів цієї марки – кріплення коробки перемикання швидкостей, проте хлопці підремонтували свій автомобіль, який витримав до кінця (хоча спочатку на ньому стартував лідер львівського тандема  Олександр, а вже потім – молодший Грабовецький).

   Секретаріат  працював дуже кваліфіковано, до КСК від учасників не поступило жодної заяви чи протесту. Для хронометражу використовувалася нова апаратура Галицького Автомобільного Клубу, яка відповідає усім вимогам ФІА. Загалом кваліфікаційний рівень і професіоналізм усіх залучених до суддівства Офіційних Осіб достойний, обслуговування змагання здійснене на високому рівні і без зауважень з боку Оргкомітету.